Так висловився начальник управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту міськради Михайло Клим про майстра спорту України Андрія Свирида, який нещодавно в Польщі став срібним призером чемпіонату Європи з вільної боротьби серед молоді до 23 років, організувавши для представників місцевих мас-медіа зустріч з ним та його тренером Миколою Пукішом. І хоча Андрій народився в селі Мостище Калуського району й навчався в сільській школі, його можна вважати й калушанином, адже юнак у свої шкільні роки чимало часу проводив у райцентрі, навчаючись вільної боротьби в ДЮСШ «Сокіл».
– Займатися боротьбою я почав, коли навчався в другому класі, – пригадував нині вже член національної збірної України з вільної боротьби А. Свирид. – Тоді вперше прийшов у ДЮСШ «Сокіл» до тренера Миколи Миколайовича Пукіша і аж до завершення школи постійно відвідував тренувальні заняття. Виступав на різних змаганнях, на яких домагався непоганих результатів. Мабуть тому згодом отримав запрошення на навчально-тренувальний збір у Бровари Київської області. Там було мені запропоновано поступити до Броварського вищого училища фізичної культури на відділення вільної боротьби. Микола Миколайович сказав, що це непоганий варіант. Тож, прислухавшись до його поради, я подався туди і став студентом цього училища. Нині навчаюсь на другому курсі та маю бажання ще поступати в університет.
– До речі, Микола Пукіш теж родом з Мостищ, – представляв Михайло Клим тренера Андрія Свирида журналістам з тих міркувань, що, можливо, не всі його так добре знають. – Він є майстром спорту з вільної боротьби. Це звання здобув, коли ще існував Радянський Союз. У свій час Микола Миколайович також працював вчителем фізкультури Мостищенської школи…
М. Пукіш:
– У цьому сільському загальноосвітньому навчальному закладі я вчителював у 2003-2004 роках. Тоді багатьох учнів Мостищенської школи запросив до ДЮСШ, щоб тут навчати їх азів вільної боротьби. На перші заняття приходили мало не всі школярі, але потім з них залишився у мене тренуватися практично один Андрій Свирид. Я відразу побачив, що цей хлопчина подає надії. Він і наполегливо працював на тренуваннях, і природа його наділила певними задатками борця. Тож, як бачите, Андрій вже домігся високих результатів у спорті.
– А крім Андрія Свирида, на сьогодні є ще якісь хлопчики чи дівчатка, які представляють село Мостище на борцівському килимі і можуть себе проявити в спорті високих досягнень?
М. Пукіш:
– У мене тренується ще один юнак з Мостищ. Він з 1998 року народження. Хлопчина на змаганнях обласного рівня виступає непогано, здобуває перемоги, однак на чемпіонатах України високими результатами поки що не тішить.
– Андрію, а ти сам задоволений своїм виступом на чемпіонаті Європи в Польщі?
– Не зовсім. Мріяв здобути золоту медаль, адже тільки чемпіонам Європи присвоюють звання майстер спорту України міжнародного класу. Однак надіюсь, що на міжнародних змаганнях ми ще зустрінемося з вірменином і я спроможуся поквитатися за поразку, якої зазнав від нього в Польщі у фінальній сутичці ЧЄ-2015.
– Тобі доводилося «зганяти» вагу, щоб виступити на цьому європейському форумі саме у ваговій категорії до 61 кг?
– У цій категорії я став чемпіоном України з вільної боротьби серед спортсменів до 23 років, виборовши путівку на участь в чемпіонаті Європи в Польщі. Тому тримав себе у формі та зганяв вагу, щоб на зважування перед виступом на ЧЄ відповідати критеріям вагової категорії до 61 кг. А взагалі буває, що при підготовці до тих чи інших змагань доводиться й буквально за тиждень «скидати» до 6-8 кг зайвої ваги. Така процедура дуже виснажує спортсмена.
– Зараз дуже суворо караються спортсмени за вживання заборонених препаратів. Чи проходив ти антидопінгову комісію перед поїздкою у Польщу?
– Так. І не тільки в Україні. В Польщі на чемпіонаті Європи після фінальної сутички нам обом з вірменином довелось пройти допінг-контроль. Інших спортсменів вагової категорії до 61 кг там на вживання заборонених препаратів не перевіряли.
– На чемпіонаті Європи ти представляв Україну. А які державою були створені фінансові умови для забезпечення поїздки українських збірників у Польщу?
М. Пукіш:
– Дозвольте я відповім на це запитання. Для участі Андрія в чемпіонаті Європи з державного бюджету через Міністерство молоді і спорту України не було виділено жодної гривні. Також нічим не допомогла і Всеукраїнська федерація вільної боротьби. Отак київські чиновники «дбають» про розвиток спорту в Україні.
Всі фінансові витрати на акредитацію спортсменів на міжнародні змагання тепер переклали на плечі тренерів та спортивних товариств, областей, за які вони виступають, а також меценатів, яких ще потрібно знайти. Щоб поїхати в Польщу і там чотири дні проживати та харчуватися, довелось для Андрія спільними зусиллями зібрати 680 доларів. Івано-Франківська обласна федерація вільної боротьби і я із спецкоштів ДЮСШ «Сокіл» надали 440 доларів, а тренер Сергій Гурбанюк, який працює з ним у Броварському вищому училищі фізичної культури, зібрав 240 доларів.
А дещо раніше, зокрема перед поїздкою Андрія Свирида в Мінськ на міжнародний турнір Гран-прі на призи триразового олімпійського чемпіона Олександра Медведя, довелось заплатити 150 швейцарських франків за міжнародну ліцензію. Вона видається спортсменові раз на один рік для його участі в різних міжнародних змаганнях.
– Які найближчі спортивні плани у срібного призера ЧЄ-2015 Андрія Свирида?
– Тепер додому я приїхав буквально на кілька днів, а наприкінці квітня знову навідаюся на свою малу батьківщину. В Івано-Франківську проводитиметься чемпіонат України з вільної боротьби серед юніорів та юніорок 1995-1997 років народження, в якому братиму участь. А після цього готуватимуся до наступних міжнародних змагань у складі збірної України.
Василь Ткачук.
|