Арбітр національної категорії 46-річний калушанин Євген Геренда офіційно ознаменував завершення своєї професійної суддівської кар’єри. Прощальний матч в ранзі арбітра в полі він провів 24 серпня, у День незалежності України, на стадіоні "Хімік" рідного міста Калуша. Тут Євген Геренда разом з асистентами арбітра Владиславом Крашенніковим та Іваном Салашом (обидва – судді з Калуша) відсудив фінальний поєдинок розіграшу Кубка Івано-Франківської області з футболу сезону 2011 року, в якому зустрічалися "Карпати" (Коломия) і "Яспіль" (Ясенів Пільний). Команда з Коломиї обіграла своїх суперників з рахунком 3:1 і таким чином вже вшосте в своїй історії здобула цей почесний трофей.

Після завершення матчу та церемонії вручення нагород командам і спеціальних призів бригаді арбітрів його головний рефері Євген Геренда люб’язно погодився дати інтерв’ю для читачів сайту sportkaluch.ucoz.ru

– Євгене Богдановичу, місцеві вболівальники ще добре пам’ятають вас і як гравця калуської команди "Хімік". А коли, власне, почали займатися суддівством і як відбувалося ваше сходження по кар’єрній драбині до арбітра національної категорії?

– Свій шлях у суддівство почав після того, як завершив активні виступи за команду "Хімік" (Калуш). За порадою і при підтримці нині вже асистента арбітра ФІФА калушанина Михайла Овчара в 1992 році приступив до обслуговування матчів обласної першості з футболу серед юнацьких команд. Дуже добре пам’ятаю, що свій перший матч в якості судді в полі провів 13 серпня 1992 року.

З кожною наступною грою, що обслуговував, вдосконалював якість суддівства, набував все більшого досвіду в цій роботі, тому в один прекрасний день Федерацією футболу України був залучений до арбітражу в національному чемпіонаті. Починаючи з 1995 року, я обслуговував поєдинки команд другої ліги чемпіонату України, у 2000-2005 рр. був арбітром першої ліги національного чемпіонату. В тому ж таки 2005 році Комітет арбітрів ФФУ призначив мене головним суддею в бригаду арбітрів для обслуговування матчу вищої ліги чемпіонату України з футболу між командами "Волинь" і "Закарпаття". Це був мій дебютний суддівський поєдинок у вищому дивізіоні українського футболу, який провів 13 серпня 2005 року. Відтоді як арбітр національної категорії обслужив у колишній вищій лізі українського чемпіонату та нинішній Прем’єр-лізі 62 матчі, в т. ч. й поєдинок за Суперкубок України між командами "Динамо" (Київ) і "Ворскла" (Полтава), що відбувся 11 липня 2009 року в Сумах на стадіоні "Ювілейний".

– А відколи ви вже не судите матчі Прем’єр-ліги?

– Останній поєдинок команд Прем’єр-ліги, який я обслужив, відбувся 6 вересня 2010 року на футбольному полі стадіону "Металіст-Арена". Цього дня тут харківський "Металіст" зустрічався в рамках чемпіонату України зі столичною командою "Арсенал". Крім цього поєдинку, уже згадуваного матчу за Суперкубок України, не менш важливим і водночас надзвичайно складним був у моїй суддівській кар’єрі матч за участю найсильніших українських команд "Динамо" (Київ) і "Шахтар" (Донецьк). За цим поєдинком, що 29 травня 2009 року відбувався на футбольному полі стадіону "Динамо", спостерігала численна армія вболівальників, які надзвичайно гучно та активно підтримували свої улюблені команди.

– Відсудивши сьогодні в Калуші фінальний поєдинок розіграшу Кубка області, ви насправді назавжди попрощались з арбітражем?

– Так, з суддівським свистком попрощався, але у Федерації футболу України свою працю продовжую вже в іншій категорії. Сьогодні я обслуговую матчі молодіжних команд Прем’єр-ліги та команд першої ліги чемпіонату України з футболу як інспектор ФФУ.

Розмову вів Василь Ткачук.