Як уже повідомлялося на нашому сайті, калуський борець заслужений майстер спорту України Василь Федоришин нещодавно здобув першу нагороду після цьогорічної Олімпіади в Лондоні, на якій виступив не зовсім вдало. Він удостоївся золотої медалі міжнародного турніру з вільної боротьби на Кубок Спілки вірмен України. За перемогу у ваговій категорії до 60 кг калушанин також отримав $10 тис. призових. У двох вирішальних сутичках Василь здолав співвітчизника Євгена Хавілова та срібного призера Олімпіади-2012 грузина Володимира Хінчаґашвілі.

– З Хавіловим зустрічався багато разів, – каже Федоришин. – У більшості сутичок перемагав. Тільки останні два роки були дещо не на мою користь. Позначилися психологічний тиск, відповідальність. Якщо я думав про суперників на міжнародній арені, то Євген налаштовувався тільки на мене, і мені було важкувато.

– Хінчаґашвілі вперше боровся в категорії до 60 кг, але відразу вийшов до фіналу. Принциповий суперник?

– Ні. Він ще не зміцнів фізично, але через рік-два – можливо. Хто буде боротися, на того й налаштовуватимуся. Хінчаґашвілі дуже хороший спортсмен, молодий, перспективний.

– Рання поразка на Олімпіаді-2012 від грузина Малхаза Заркуа була для вас тяжким ударом?

– Не сказав би. Звичайно, це великий мінус. Але дуже багато факторів призвели до такого результату. Найперше те, що я навесні пройшов три дуже складні турніри, виснажився фізично й морально. Мені вже не 20 років. Ресурс трохи вичерпався, і я не зміг підійти до Олімпіади в оптимальній формі.

Окрім того, негативно вплинули внутрішні проблеми в команді. Це стресові ситуації, що заважають не тільки мені, а й решті борців.

– Маєте на увазі скандал навколо не включення до олімпійської команди Андрія Стадника і лист із вимогою звільнити тренера збірної Руслана Савлохова?

– Так.

– Савлохов залишився головним наставником команди. Як плануєте будувати з ним стосунки?

– Побачимо, як далі піде робота. Життя триває, воно не може зупинитися, хай би що траплялося. Не хвилююся. Я щаслива людина, в мене чудова сім’я, дитина, квартира.

– Не допускали думки, щоб після Олімпіади завершити кар’єру?

– Не хотів би загадувати наперед. Ситуація непроста, але маю бажання і далі боротися. Ймовірно, цьогоріч виступлю на Кубку України, потім у лютому – на Київському міжнародному турнірі. А поки що відпочиватиму. Підготовка до Олімпіади забрала багато сил.

Іван Вербицький.