Понеділок, 11.12.2017, 21:04
Спорт Калущини
 
Спортивне відео

Меню сайту

Розділи новин
Ексклюзив [26]
Футбол [83]
Жіночий футбол [134]
Футзал [24]
Вільна боротьба, дзюдо, самбо [96]
Важка атлетика, пауерліфтинг [27]
Волейбол [51]
Бокс [6]
Настільний теніс [27]
Хокей [51]
Шахи [29]
Плавання [10]
Легка атлетика [27]
Спортивне орієнтування [15]
Спортивна гімнастика [9]
Інші види спорту [65]
Різне [10]
Посилання на спортивне відео [5]
Цікаві відеотрансляції із змагань різних рівнів за участю спортсменів Калущини. Добірка спортивних відеоновин, прес-конференцій, інтерв"ю ...
Олімпіада-2012 [3]
Все про калуських спортсменів-олімпійців і їхні виступи на Олімпіаді-2012
Чемпіонат України. Жіночий футбол. Турнірна таблиця [3]
Оголошення, реклама [1]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 34

Статистика

Форма входу

Головна » 2016 » Травень » 18 » Скороход Мар’ян Закальницький у Римі на останніх кілометрах дистанції більше думав про командний результат
18:14
Скороход Мар’ян Закальницький у Римі на останніх кілометрах дистанції більше думав про командний результат

 Майстер спорту міжнародного класу Мар’ян Закальницький, який на командному чемпіонаті світу зі спортивної ходьби, що 7-8 травня проходив у столиці Італії, здобув у складі українських скороходів срібну медаль на дистанції 50 км, перед від’їздом у Карпати на навчально-відновлювальні збори завітав на не повні два дні додому в рідне село Вістову Калуського району. Представники місцевих мас-медіа, довідавшись про це від першого тренера спортсмена Миколи Богоносюка та з інших джерел, виявили бажання поспілкуватися з ними на прес-конференції. І така зустріч при сприянні депутата Верхнянської сільської ради об’єднаної територіальної громади, начальника відділу праці та соціальних програм ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Ігоря Мельника та сільського голови цієї громади Миколи Філіповича відбулася в приміщенні ФСК «Нафтохімік».

Директор Калуського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Олег Нижник, представляючи журналістам срібного призера командного чемпіонату світу зі спортивної ходьби 21-річного Мар’яна Закальницького та його наставника – тренера ДЮСШ управління освіти Калуської міськради Миколу Богоносюка, зізнався, що для нього це досягнення в Римі молодого скорохода з Калущини стало приємною новиною. Як він наголосив, наші земляки в дорослій легкій атлетиці вже давно не здобували медалей на чемпіонатах світу чи інших міжнародних змаганнях високого рівня.

 Микола Богоносюк теж не приховував на прес-конференції радості від успіху свого вихованця.

– З Верхнянської школи Мар’ян прийшов у нашу ДЮСШ на заняття до мене разом зі своїм двоюрідним братом Тарасом Закальницьким, коли навчався в 9 класі, – розповідав тренер. – Працюючи з ними, я спочатку чомусь вірив, що в Тараса є більші можливості, ніж в Мар’яна, для досягнення успіхів у спорті. Однак згодом зрозумів і визнав свою помилку.

Тарас у свій час закинув спорт, а Мар’ян завжди горів бажанням займатися, виступати на змаганнях та добиватися позитивних результатів. Його наполегливі тренуванні та завзятість – вражали. Тож, коли Мар’ян навчався на третьому курсі Калуського політехнічного коледжу і вже виконав норматив кандидата у майстри спорту зі спортивної ходьби та відібрався на Кубок Європи, ми з ним почали шукати спортивний заклад і нового тренера, з яким юнак міг би продовжувати займатися улюбленим видом легкої атлетики та поліпшувати свої досягнення.

Будь-кому передавати Мар’яна не хотілося, а справжнім професіоналом свої справи вважав тренера Київського обласного центру олімпійської підготовки (КОЦОП) Олександра Шевченка (нині – тренер національної збірної команди України з легкої атлетики – авт.). До того ж у цьому спортзакладі інтернатного типу в Білоцерківському районі Київської області, де з легкоатлетами працювали й інші хороші тренери, створені усі умови для безкоштовного проживання, харчування й тренування спортсменів. Мар’ян був не проти. Але коли я зустрівся Олександром Миколайовичем, то він висунув свої умови. Тренер сказав, що візьме Мар’яна до КОЦОП, займатиметься з ним, даватиме юнакові необхідні знання та сприятиме у фінансуванні його поїздок на різні змагання, якщо він погодиться виступати виключно за цей заклад і Київську область, а не ділитися очками від своїх досягнень з Івано-Франківською областю.

Ми віддали перевагу не очковому заліку для нашої області, а тому, щоб юний скороход мав можливість розвиватися як спортсмен та якнайкраще проявляти свої здібності на міжнародних аренах. Але, як бачите, таке рішення виявилось правильним. Мар’ян у ще зовсім молодому віці відібрався на командний чемпіонат світу зі спортивної ходьби на 50 км і, будучи дебютантом цих змагань серед дорослих спортсменів, виборов срібну медаль.

Однак більше запитань у журналістів було до спортсмена.

– Мар’яне, норматив кандидата у майстри спорту України ти виконав, коли навчався і займався спортивною ходьбою в Калуші. А на яких змаганнях і де здобув звання майстра спорту України і майстра спорту міжнародного класу?

– Так склалося, що ці два мої досягнення пов’язані з Івано-Франківськом. Тут у жовтні 2014 року, коли я тільки з вікової групи юніорів перейшов до молоді та дебютував на чемпіонаті України зі спортивної ходьби на 50 км серед дорослих і молоді, здобув звання майстра спорту України, подолавши цю дистанцію за 4 год. 07 хв. 08 сек. при нормативі для МСУ 4:25:00. А восени минулого року в Івано-Франківську на аналогічному чемпіонаті України посів третє місце серед чоловіків з результатом 3:57:18, виконавши норматив майстра спорту міжнародного класу (4:00:00) та виборовши путівку в Рим на командний чемпіонат світу зі спортивної ходьби на 50 км.

У березні цього року в нашому обласному центрі проводився зимовий чемпіонат України зі спортивної ходьби серед дорослих, молоді, юніорів та юнаків. Я теж брав у ньому участь. Йшов дистанцію 35 км і став чемпіоном України серед молоді, перевиконавши норматив МСУ майже на 10 хв.

– Коли подався у Білоцерківський район на Київщині, ти ще десь пробував продовжувати навчання у вузі?

– Я зараз навчаюсь на третьому курсі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Там дуже цінують студентів-спортсменів і йдуть їм на зустріч кожному, хто викликається десь на навчально-тренувальні збори чи їде на ті чи інші змагання.

– На командному чемпіонаті світу зі спортивної ходьби на 50 км, який був відбірковим на Олімпійські ігри 2016 року, Україну представляли п’ять спортсменів, які ще й боролися між собою за три олімпійські ліцензії. Серед них ти був наймолодшим?

– За не зовсім офіційною інформацією, якою володію, я, мабуть, був наймолодшим серед усіх учасників чемпіонату. На рівні дорослих виступав вперше на таких змаганнях. В індивідуальному заліку посів 29 місце, але серед українців фінішував четвертим і, на жаль, не здобув олімпійську ліцензію на Ігри-2016 в Ріо-де-Жанейро.

– Однак українські атлети, в т. ч. і ти, всім довели, що в спортивній ходьбі на 50 км є одними з найсильніших у світі. У командному заліку ви стали срібними призерами чемпіонату світу. Тому в загальному успіху нашої збірної є і твій вагомий внесок.

– Безперечно, кожен старався виступити якнайкраще. Адже дистанція довга і під час ходьби в спортсменів можуть виникати різні проблеми. У Римі багато хто так і не зміг дійти до фінішу, а 15 скороходів суддями були дискваліфіковані.

Погода і траса там не дуже сприяли швидкій ходьбі. Долаючи дистанцію, я намагався дотримуватися виробленої з тренером тактики і його вказівок. Головна з них полягала в тому, щоб проходити кожен кілометр траси приблизно за 4 хв. 40 сек. До 35 км цього темпу дотримувався, а потім самопочуття погіршилося і доводилося переборювати і біль, і втому, щоб дійти до фінішу з непоганим для команди результату. Адже якщо б одного з колег по українській збірній, який йшов попереду і вже мав два технічні попередження, судді дискваліфікували, то ми могли й не стати призерами чемпіонату світу в командному заліку.

Одним словом, на останніх кілометрах дистанції я вже більше думав не про особистий, а командний результат. Тому радий, що все у нас на чемпіонаті світу склалося добре.

– А ти ще можеш поїхати на Олімпіаду-2016 у випадку форс-мажорної ситуації?

– На сьогодні в національній збірній команді України зі спортивної ходьби на 50 км я перебуваю на найвищій позиції в списку резервістів на поїздку в Ріо-де-Жанейро. А практично потрапити на Олімпіаду можу при умові, якщо хтось із трьох спортсменів, котрі здобули ліцензії, захворіє, отримає травму чи буде дискваліфікований.

– Які найближчі плани в срібного призера командного чемпіонату світу?

– Зараз я з групою спортсменів, з якими займаюся у тренера Олександра Шевченка, їдемо у Ворохту на двотижневі навчально-відновлювальні збори. А надалі хочемо з наставником продовжити тренування на базі КОЦОП, роблячи акцент на спортивній ходьбі на 20 км, щоб на змаганнях випробувати мої потенційні можливості отримувати бажані результати на цій дистанції.

На прес-конференції Мар’яна Закальницького і його першого тренера Миколи Богоносюка з представниками місцевих ЗМІ також виступили Микола Філіпович та Ігор Мельник. Вони запевнили спортсмена, що і Верхнянська сільська рада об’єднаної територіальної громади, і нафтохімічне підприємство Калуша найближчим часом нададуть йому матеріальну допомогу, яку атлет зможе використати на придбання дороговартісних марафонок, іншої спортивної форми чи для вирішення якихось питань, пов’язаних з поїздками на змагання.

Василь Ткачук.

Категорія: Легка атлетика | Переглядів: 216 | Додав: monarch | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Кошик
Ваш кошик порожній
Погода в Калуше

Пошук

Календар
«  Травень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Архів записів

Друзі сайту
Білі Ведмеді RedTram – система пошуку новин Футбол KII-Soft Спортивна Калущина

Copyright MyCorp © 2017Використовуються технології uCoz