|
Легкоатлетка Тетяна Ляхович представляла Україну на трьох Олімпіадах
Спортивною гордістю Калущину по
праву вважається майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики
(метання списа), учасниця Олімпійських ігор у складі національної збірної України
в Сіднеї (2000 р.), Афінах (2004 р.), Пекіні (2008 р.), володарка Кубка Європи
(Словенія, 2003 р.), уродженка села Голинь Тетяна Ляхович.
 Народилася Тетяна Ляхович 20
травня 1979 року. Ще в п'ятому класі дівчинку помітив її перший тренер –
вчитель фізичного виховання Голинської СШ Степан Грицак. А вже в сьомому вона
стала членом збірної команди школи з легкої атлетики, виборювала першості
району та області з легкоатлетичного чотириборства "Дружба". Легкоатлетична
команда ж Голинської СШ, кольори якої захищала Тетяна Ляхович, була найкращою на
республіканських змаганнях серед сільських школярів, що проходили в Євпаторії
та Дніпропетровську (старший тренер Голинської СШ – Василь Гонський). У свою
чергу в складі збірної команди області під час республіканських змагань серед
сільських школярів, що проходили в Києві під девізом "Хто ти, майбутній
олімпієць?", Тетяна Ляхович була кращою в метанні м’яча та в бігу на 60
метрів. Після цього дівчину стали запрошувати провідні спортивні
школи-інтернати України, але вона виявила бажання продовжувати навчання у
рідній школі. Саме в той час Степан Грицак зорієнтовує свою вихованку на
освоєння азів майстерності в метанні списа. А через два роки вона вже була
кращою метальницею списа в області серед дівчат та жінок.
Після закінчення середньої школи
Тетяна Ляхович вступила на навчання до Івано-Франківського технікуму фізичної
культури (нині – коледж фізичної культури), де тренувалася під керівництвом
заслуженого тренера України Івана Шарого. Саме тут вона почала серйозно
займатися легкою атлетикою. Більшого азарту і бажання додали дівчині виступи на
відповідальних і престижних змаганнях – перемагає на чемпіонатах України.
Відтак Тетяна Ляхович поступила
в Прикарпатський університет ім. В.Стефаника. Ще під час навчання в цьому
престижному ВНЗ на західних теренах України виконує нормативи майстра спорту
України і входить до складу юнацьких та юніорських збірних команд нашої держави,
бере участь у престижних змаганнях європейського та міжнародного рівня, де
демонструє високі спортивні результати. Зокрема, перемагає на юніорському
чемпіонаті України (1997 р.), показує 14-й результат на чемпіонаті Європи серед
юніорів (1998 р.), стає фіналісткою всеукраїнських змагань "Хто ти,
майбутній олімпієць?" (1998 р., Херсон), здобуває срібну нагороду на
молодіжному чемпіонаті Європи в Ґетеборзі (Швеція, 1999 р.).
Найвищим своїм результатом
Тетяна Ляхович вважає восьме місце на Олімпійських іграх в Афінах (2004 р.). А
до цього був виступ у складі збірної команди нашої держави на Олімпіаді в
Сіднеї (2000 р.). Досягнутий результат в Афінах був підсилений ще й новим
рекордом України, який спортсменка встановила саме в Греції. До речі, наша
землячка єдина із прикарпатських спортсменів, хто брав участь у трьох
Олімпіадах – Сіднеї, Афінах та Пекіні.
Нині Тетяна Ляхович продовжує
вести активний спосіб життя, її часто можна зустріти на ранкових пробіжках, а
взимку – на лижах та ковзанах. Паралельно відома прикарпатська легкоатлетка освоює
ази тренерської роботи, допомагає своєму наставникові Іванові Шарому в роботі з
молодими перспективними метальниками списа.
У вільний від роботи час Тетяна
Ляхович займається улюбленою справою – випікає смачні торти. І це не просто
солодка випічка, а справжні кулінарні шедеври. І вкотре підтверджує: за що б
Тетяна не бралася, робить це на совість, зі знанням справи та неабияким
ентузіазмом, як і личить жінці з великої букви.
Спортивна гордість Калуша – Євген Аржанов
Понад 200 майстрів спорту дала Калущина Україні. Серед
них – легкоатлети, футболісти, борці, гімнасти, важкоатлети, баскетболісти, біатлоністи,
орієнтувальники, городошники… В числі відомих спортсменів Калущини є три
заслужені майстри спорту, 11 майстрів спорту міжнародного класу, 12 заслужених
тренерів України, 3 заслужені працівники фізичної культури і спорту України.  Калущина пишається двома срібними призерами
Олімпійських ігор у Мюнхені Євгеном Аржановим (легка атлетика, 1972 р.) та
Пекіні (вільна боротьба, 2008 р.) Василем Федоришиним, чемпіонками світу з
шахів Галиною Шляхтич та спортивного орієнтування Ніною Вінницькою, учасницею
трьох Олімпіад у Сіднеї, Афінах та Пекіні (2000, 2004, 2008 рр.) майстром
спорту міжнародного класу Тетяною Ляхович (метання спису), чемпіонами та
призерами світових, європейських і всеукраїнських змагань майстрами спорту
міжнародного класу Мар'яною та Андрієм Квятковськими, Марією Відливаною (важка
атлетика), Галиною Андрійчин (кульова стрільба), Валерієм Фальовим (важка
атлетика), Романом Мотровичем (вільна боротьба), Віталієм Наконечним (спортивна
гімнастика), що виборов путівку на Олімпійські ігри-2012 в Лондоні, а також
тринадцятиразовим чемпіонатом України, чемпіоном Росії, володарем Кубка Європи
та Азії (1996 р.) майстром спорту з армрестлінгу Вадимом Михайлюком, почесним
майстром спорту СРСР з важкої атлетики, на жаль, уже покійним Іваном
Воробчаком, першими майстрами спорту з різних його видів на теренах Прикарпаття
та Калущини Володимиром Когутяком, Богданом Когутом, Ігорем Яросевичем, Ігорем
Кучерою, Іриною Ніневською-Цуркан, Олегом Пелехом, Вірою Соловей, Розалією
Павлів, Степаном Павельчаком, наймолодшим на Прикарпатті майстром спорту міжнародного
класу з вільної боротьби Іриною Харів та багатьма іншими. Всі вони – спортивна
гордість нашого краю.
Тож ми маємо намір користувачів сайту, бодай коротко з
тими, хто у свій час вніс і нині продовжує вносити помітний вклад у спортивний
літопис Прикарпаття та України. А розпочнемо цю серію публікацій зі знайомства
з такою легендарною особистістю, як заслужений майстер спорту СРСР Євген Аржанов.
Євген Аржанов – калушанин, заслужений майстер спорту,
триразовий чемпіон Європи, срібний призер ХХ Олімпійських ігор у Мюнхені (1972
р.) на дистанції 800 метрів. Народився він 9 лютого 1948 року. Навчався у Калуській
ЗОШ №2. Першим, хто помітив здібності хлопця до спорту, був учитель фізичного
виховання школи С.А. Княгінецький. Та судилося йому професійно розвиватися уже
під час навчання в Калуському хіміко-технологічному технікумі під керівництвом
тодішнього викладача Романа Козія, нині заслуженого тренера України.
Не забарився і перший вагомий успіх. У 1970 році Євген
Аржанов виграє зимовий чемпіонат Європи у закритих приміщеннях, що проходив у
Відні, на улюбленій дистанції – 800 метрів. Влітку того ж таки року легкоатлет
з Калуша уже виграє фінал Кубка Європи в Стокгольмі. Через рік повторює свій
успіх на чемпіонаті Європи у Гельсінки, показавши на дистанції 800 метрів свій
найкращий результат – 1.45,6 хв. А у 1972 році на ХХ Олімпійських іграх у
Мюнхені наш земляк зумів завоювати срібну медаль, показавши одинаковий
результат з переможцем – 1.45,9 хв. І лише фотофініш розклав всі крапки над
"і" – Євгена було визнано другим. За високі спортивні досягнення йому
в тому ж таки році було присвоєно високе та почесне звання "Заслужений
майстер спорту СРСР".
Подальша спортивна кар'єра одного з найсильніших
бігунів світу на дистанції 800 метрів (70-80-і роки ХХ століття) складалася
наступним чином. У 1973 році він знову підтвердив, що є чемпіоном СРСР на цій
дистанції. А згодом Є.Аржанов вирішив завершити свою спортивну кар'єру. На
перших порах працював тренером з легкої атлетики в Києві, а відтак – тренером національної
збірної Камбоджі, спортивним оглядачем Українського телебачення і радіо,
старшим тренером збірної України з легкої атлетики, працівником Міністерства у
справах молоді і спорту України. Нагороджений орденом "Знак Пошани",
є автором книги "Два довгі кола", яка побачила світ у 1981 році в
Києві. У 1979 році в Калуській ДЮСШ-1 було започатковано турнір на приз Євгена
Аржанова, який тривалий період проводився у нашому місті.
Нині Євген Аржанов перебуває на заслуженому
відпочинку, мешкає в Києві. До 2011 року він час від часу приїжджав до Калуша,
де проживала його мати – учасниця Великої Вітчизняної війни Марія Михайлівна
Аржанова. Мав змогу і я у цей час спілкуватися з Євгеном, адже ми виросли в
одному дворі, маємо чимало спільних друзів та знайомих.
– З Калушем у мене щонайкращі спогади, – згадував Є.
Аржанов. – Тут я народився, пройшло моє дитинство, моє становлення як спортсмена.
Цікавлюся здобутками міста на ниві спорту і тішуся, що чимало моїх земляків
гідно продовжують естафету старшого покоління, примножують славу українського
спорту. І тим приємніше мені, калушанину, це усвідомлювати.
Підготував Богдан Тимків.
БАРНА Ігор Адамович
заслужений тренер України з вільної
боротьби, заслужений працівник фізичної культури і спорту України
 Народився 26 липня 1941
року в Краківському воєводстві Польщі. У 1969 році закінчив Львівський державний університет. У цьому ж році розпочав тренерську діяльність у Калуській ДЮСШ. Майстер спорту з
вільної та класичної боротьби.
Сьогодні працює тренером з вільної боротьби в
Івано-Франківській обласній школі вищої спортивної майстерності та у ДЮСШ
управління освіти Калуської міськради.
Ігор Барна є тренером уславленого калуського борця,
лідера національної збірної України з вільної боротьби, срібного призера XXIX літніх Олімпійських ігор в Пекіні та срібного призера чемпіонату світу-2010
Василя Федоришина. Він також підготував багатьох інших борців, які домоглися і
домагаються високих результатів на змаганнях всеукраїнського, європейського та
світового рівнів.
Тетяна Кіт майстер спорту України з вільної боротьби  Юна калуська борчиня, 1994 р. н., вихованка
треренера ДЮСШ „Сокіл” Миколи Пукіша, чемпіонка України
з вільної боротьби серед дівчат, чемпіонка Європи з вільної боротьби серед
кадетів (серпень 2010 р., Сараєво), бронзовий призер кадетського чемпіонату
світу (серпень 2011 р., Угорщина, м. Сомбатхей).
|
Гордість Калущини 
